Ліна Костенко 

" Не час минає, а минаєм ми..."

Нехай підождуть невідкладні справи.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми.

А ми минаєм... ми минаєм... так-то...
А час - це тільки відбивання такту.
Тік-так, тік-так... і в цьому вся трагічність.
Час - не хвилини, час - віки і вічність.
А день і ніч і звечора до рання –
це тільки віхи цього проминання.

Це тільки мить, уривочок, фрагмент.
Остання нота ще бринить в повітрі, -
Дивися: Час, великий диригент,
Перегортає ноти на пюпітрі.